МЕЛЬНИЧУК СЕРГІЙ

На Полтавщині відкрили меморіальну дошку на честь полеглого воїна Сергія Мельничука

Сергій Мельничук захищав країну від окупантів з перших днів повномасштабного вторгнення. Воїн загинув 23 жовтня у Бахмутському районі внаслідок мінометного обстрілу.

Щоб увічнити пам’ять про героя йому встановили меморіальну дошку.

Відкриття дошки вібулося у Кременчуці, її встановили на фасаді будинку, де полеглий захисник проживав з сім’єю.

Історія Сергія Мельничука

Сергій Мельничук народився 11 листопада 1977 року у Єрках Черкаської області. Згодом з родиною переїхав у Горішні Плавні. Після закінчення школи вступив у політехнічний технікум у Горішніх Плавнях, а згодом пройшов службу в армії.

Після цього працював на гірничо-збагачувальному комбінаті. З серпня 2015 по квітень 2018 років брав участь в АТО. З початку повномасштабної війни він був командиром групи швидкого реагування «ГРОМ» при Кременчуцькому РТЦК та СП.

Сергій Мельничук загинув 23 жовтня 2023 року біля селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області під час обстрілу.

СКОРОХОД АРТУР

Воїн був родом з Каховки Херсонської області. Закінчив Тарандинцівську школу, після чого вступив до фінансово-економічного коледжу в Лубнах. Тут чоловік здобув спеціальність бухгалтера. Також Артур Скороход закінчив Дергачівську зооветеренарну академію.

18 липня 2023 року воїн загинув. Це сталося внаслідок артилерійського ворожого обстрілу.

БАБІНЕЦЬ РУСЛАН

Меморіальну дошку відкрили 11 жовтня на фасаді Тарандинціської школи Про це повідомили у навчальному закладі Новооржицької селищної ради.

Раніше на фасаді школи вже була меморіальна дошка випускнику Роману Павленку. Її відкрили у 2015 році.

Руслан Бабінець

Солдат народився 28 червня 1999 року в Новаках. З 2010 по 2014 рік чоловік навчався у Тарандицівській школі, а потім – у Лубенському лісотехнічному коледжі. Після закінчення навчання воїн працював у комунальному підприємстві «Конвалія», де займався озелененням Лубен.

У перший день повномасштабної війни, 24 лютого, Руслан Бабінець добровольцем пішов на фронт. Він приєднався до 116-ої окремої бригади територіальної оборони, де служив на посаді водія броньовика. Тоді захисника отримав свій позивний «Панцир». На своєму броньовику тероборонівець неодноразововивозив бійців на позиції та евакуйовував поранених.

Через майже півтора року служби життя молодого бійця обірвалося. 24-річний військовослужбовець загинув від поранення грудної клітки, яке дістав у бою під Авдіївкою, що на Донеччині.