ПУТРЯ САША

Меморіальна дошка Саші Путрі,

м. Полтава

провулок Латишева, 5

На стіні дитячого садка №8, який відвідувала Сашенька Путря, висить меморіальна дошка: «В

нашому дитсадку «Дзвіночок» з 1979 по 1983 рр. виховувалась художниця Сашенька Путря».

2 грудня 1977 року в інтелігентній полтавській сім’ї народилася талановита дівчинка Сашенька. Вона почала малювати з трьох рочків. Спочатку це були казкові зображення її улюблених тварин, а потім в малюнках з’явилась тема Індії. Згодом її альбом заполонили планети і сузір’я, космічні прибульці, Бог і космос. Малюнки юної художниці відрізнялись самобутністю, філософським поглядом на світ. У вісім років дівчинка захворіла лейкемією, прожила іще 6 тяжких років, сповнених болем і творчістю. 

Померла 24 січня 1989 року. Після неї залишилось 2279 малюнків і композицій.

Творчість юної полтавки не залишає байдужими сучасників. Персональні виставки відбулися більш ніж в 10 країнах світу, про неї знято 5 художньо-документальних фільмів, написана книга, видано два кольорових каталогів та альбом її малюнків. В Полтавській галереї мистецтв створили Дитячий виставковий зал імені Саші Путрі. Посмертно юна художниця нагороджена орденом Святого Миколая Чудотворця, Міжнародною премією Всеіндійської дитячої фундації «Неру Бал Саміті».

ЛІТЕРАТУРА

ДУНАЄВСЬКИЙ ІСАК ОСИПОВИЧ

Меморіальна дошка на будинку, в якому жив композитор. 

Меморіальна дошка на будинку,
в якому жив композитор
Дунаєвський Ісак Осипович,
за адресою м. Лохвиця  вул. Гоголя,10
Полтавська область

Будинок збудований у 1912 р., одноповерховий, дерев’яний, обкладений цеглою. Прямокутний у плані. Внутрішнє і зовнішнє планування частково змінене. Дах металевий. Загальна площа 136, 6 кв. м., жила площа 88, 7 кв. м. У будинку 7 кімнат, 2 коридори. Використовується під житло. 

В цьому будинку з 1912 по 1919 р. жив Ісак Осипович Дунаєвський [30.01. 1900 р., м. Лохвиця – 25.07.1953, м. Москва] – видатний радянський композитор, народний артист РРФСР. Народився в сім`ї службовця. В родині Дунаєвських дуже любили музику. З 6 років бере приватні уроки гри на фортепіано, які давав професійний піаніст Н. Дяков, спеціально запрошений для занять із старшим братом Борисом. З 8 років Ісак почав постійно займатися музикою. Його першим учителем був скрипаль-любитель Г. П. Полянський. Оцінивши музичні здібності сина, Дунаєвські віддають його у 1910 р. на навчання у приватну музичну школу до Харкова. 

Коли у 1912 р. сім`я Дунаєвських оселилася в цьому будинку. Ісак Осипович навчався в Харківській приватній гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Додому в Лохвицю їздив під час канікул і на вихідні дні. Тоді в маленькому домі Дунаєвських часто влаштовувалися імпровізовані музичні вечори. Лунали народні пісні, музика перші самостійні твори майбутнього композитора. Після закінчення гімназії І. О. Дунаєвський продовжує навчатися в Харківській консерваторії. З 1919 р. працює диригентом, композитором в театрах, ансамблях, оркестрах м. Харкова. Москви, Ленінграду. З 1919 р. працює диригентом, композитором в театрах, ансамблях, оркестрах м. Харкова, Москви, Ленінграду. З 1924 р. завідуючий музичною частиною Московського театру сатири, з 1929 по 1934 р. композитор і диригент Ленінградського мюзик-холу. 

З 1937 по 1941 рр. очолював ленінградську спілку композиторів.