Показ дописів із міткою 1999. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 1999. Показати всі дописи

КОМАРНИЦЬКИЙ МИКОЛА

По вулиці Соборності, 66 на місці столярно-різницьких цехів підприємства, де виготовлялись планери, на стіні сучасної офісної будівлі в 1999 році встановлена меморіальна дошка Миколі Антонтовичу Комарницькому: «Микола Антонович Комарницький (1894–1975) – військовий льотчик, засновник полтавського аеродрому», скульптор М. Цись.
Микола Комарницький – льотчик, один із організаторів авіаційної справи в Україні.
Комарницький Микола Антонович народився 21 листопада 1894 року в родині священика в с. Десерівка Літинського повіту Подільської губернії, нині с. Загірне Старокостянтинівського району Хмельницької області; помер 12 грудня 1975 року в Москві. 
В 1914 році закінчив Київське піхотне училище, в 1915 році – Севастопольську військову авіаційну школу і курси вищого пілотажу при ній (1917). 
В складі ХІ «Нестерівського» корпусу авіазагону брав участь в Першій світовій війні. З 1918 року – командир загону, нагороджений шістьма бойовими орденами.
Полтавський період життя авіатора охоплює 1919–1921 роки. В цей час Комарницький був одним із активних організаторів Товариства повітряного флоту на Полтавщині. А в 1923 році його зусиллями організований полтавський аеродром і одна з перших на Україні планерна школа, в якій під керівництвом Комарницького будували планери. Серед його учнів на той час був відомий у майбутньому вчений, конструктор ракетної техніки Юрій Побєдоносцев.
1 листопада 1923 року в Коктебелі відбувся перший зліт планеристів країни, на якому проводились перші Всесоюзні планерні випробування, в яких взяли участь конструктори, що згодом стануть відомими, поміж них був також М. Комарницький. Він першим в СРСР здійснив політ на двомісному планері, за ці змагання Миколі Антоновичу було присвоєно звання пілота-планериста.
Після Полтави Комарницький працював у структурах Товариства сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву, товариства «Доброльот», «Аерофлоту» в Російській федерації, готував експедиції авіаторів по боротьбі з шкідниками полів у найрізноманітніших умовах у різних куточках країни. Працював у Закавказзі, в Поволжі, середній Азії, на Далекому Сході і на Північному Заході тодішньої СРСР. В роки Другої світової війни очолював ескадрилью особливого призначення Генштабу радянської армії. В післявоєнні роки плідно працював в сільськогогосподарській авіації, був командиром загону Міністерства геології СРСР.

ЛІТЕРАТУРА 
  1. Жук В. Які зв'язки з нашим краєм одного з плеяди нестеровців М.А. Комарницького? / В. Жук // Наш рідний край (Сторінки про піонерів ракетобудування, авіації та космонавтики і їх зв'язки з Полтавщиною). – Полтава, 1991. – Вип. 7. – С. 24-33.

КОТЕЛЬНИКОВ ГЛІБ ЄВГЕНОВИЧ

Меморіальна дошка
Котельникову Г. Є. в Полтаві
За ініціативи співробітників музею авіації й космонавтики, які доклали багато зусиль,щоб повернути ім’я Гліба Котельникова на батьківщину його предків і у місто, де він жив, рішенням Полтавської міської ради в обласному центрі 1999 року було встановлено на честь конструктора меморіальну дошку на будинку, де проживала родина Котельникових (нині вул. Соборності, 24).
КОТЕЛЬНИКОВ ГЛІБ ЄВГЕНОВИЧ (18 (30).01.1872, С.-Петербург – 22.11.1944, Москва) – конструктор-винахідник авіаційного ранцевого парашута, актор. За походженням українець. Батько – Євген Григорович, полтавець з народження. Його дружиною стала донька полтавського художника Івана Кіндратовича Зайцева, Катерина. В 1912 році Євген Котельников у Франції запатентував перший у світі ранцевий парашут РК-1, який використовували під час 1-ї світової війни.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Волосков В. Винахідник першого ранцевого парашута / В. Волосков // Волосков В. Найзнаменитіша в Україні. – Полтава, 2013. – С. 145-148.
  2. Єфанов М. Гліб Котельников / М. Єфанов // Край. – 2014. –  № 128 (груд.). – С. 20-22.
  3. Яловегіна Г. Актор і винахідник / Г. Яловегіна// Зоря Полтавщини. – 2017. – 3 лют. – С. 10.