ЯРЕМА ВІТАЛІЙ

2 квітня в селі Войниха урочисто відкрили меморіальну дошку на честь захисника України – Яреми Віталія Олексійовича.

15 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на одному з гарячих напрямків фронту, внаслідок отриманих поранень несумісних з життям в результаті обстрілу з боку противника, відданий військовій присязі та вірний Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув наш земляк механік-водій відділення морської піхоти військової частини, старший матрос Ярема Віталій Олексійович.

Віталій Ярема двічі ставав на захист України: у 2014 та 2022 роках. Останній бій матрос прийняв на одному з гарячих напрямків фронту.

Бойовий шлях Віталія Яреми

Народився воїн 28 квітня 1972 року в селі Козлів Переяслав-Хмельницького району на Київщині. Згодом сім’я переїхала у село Войниха. Тут він навчався у середній школі, а згодом закінчив Лубенське професійно-технічне училище № 12, де здобув професію водія. Був спокійним і врівноваженим. Любив життя.

Чоловік мав чіткі патріотичні переконання, тому добровольцем пішов захищати Україну в 2014 році. Був учасником боїв за Донецький аеропорт. З початком повномасштабної війни, в березні 2022 року, вдруге став у стрій і воював на найгарячіших напрямках на посаді механіка-водія відділення морської піхоти.

15 вересня життя військовослужбовця обірвалося. Старший матрос Віталій Ярема загинув під час виконання бойового завдання на одному з гарячих напрямків фронту, внаслідок отриманих поранень під час обстрілу.

ЯРЕШКО АНДРІЙ

11 травня на фасаді школи № 27 м. Полтави, що на вул. Європейській, 60, відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю ООС Андрію Ярешку.

АНДРІЙ  ЯРЕШКО  народився у Полтаві у 1964 році. Після закінчення 27-ої школи у 1981-му отримав професію електрозварювальника. Трудову діяльність розпочав на посаді помічника директора школи № 20 з господарської частини, працював на Полтавському та Мало-Будищанському будівельних комбінатах, у Полтавському управлінні бурових робіт. Він служив у десантних військах Радянської армії, у травні 1992 року отримав військове звання "лейтенант", учасник війни в Афганістані.

Під час першої хвилі мобілізації у квітні 2014 року вступив до 16-го Полтавського батальйону територіальної оборони, мав позивний "Яр". У квітні 2015 року був демобілізований. У Полтаві він пробув три місяці, а потім знову пішов у військкомат. У вересні 2015 року повернувся на фронт.

Андрій Ярешко загинув 5 березня 2016 року. В день його смерті хлопців обстрілювали 120-міліметровими мінометами. Під час чергового обстрілу він дістав тяжке уламкове поранення у голову. Травми були несумісні з життям. Разом з ним під час обстрілу загинув старший солдат першої роти Юрій Мальцев.

9 березня 2016 року Ярешка поховали на Алеї Героїв Центрального міського кладовища Полтави. Його посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагрудним знаком "Знак пошани", нагрудним знаком "За досягнення у військовій службі" ІІ ступеня, відзнакою "За вірність народу України" І ступеня, медаллю "За оборону Авдіївки", медаллю "За жертовність і любов до України", медаллю "Авдіївка. Промзона. Стояли на смерть".

Меморіальну дошку виготовили ще минулого року – коштом партії "Сила і честь". Вона перебуватиме на балансі школи.

ЛІТЕРАТУРА

Васецька А. Кремінь "Яр" / А. Васецька // Зоря Полтавщини. – 2016. – 11-14 черв. – С. 2.

Думка-Кондратьєва Ю. Полягли за мирні весни... / Ю. Думка-Кондратьєва // Зоря Полтавщини. – 2016. – 15 берез.- С. 3.

Загиблих на Донбасі земляків поховають 9 березня // Вечірня Полтава. – 2016. – 8 берез. – С. 3.

Іванов А. Орден Богдана Хмельницького отримала Люся Ярешко, дружина загиблого старшого лейтенанта Андрія Ярешка / А. Іванов // Коло. – 2016. – 9-15 черв. – С. 8.

Матвієнко О. "Він виправив прізвище та віддав свою медаль іншому солдату": у Полтаві попрощалися з загиблим бійцем / О. Матвієнко // Коло. – 2016. – 10-16 берез. – С. 10.

Приймак Л. "Це моя земля, моя Україна, моя Полтава", - так говорив офіцер ЗСУ Андрій Ярешко / Л. Приймак // Полтавська Думка. – 2016. – 17 берез. – С. 3.

Сулименко В. Командир Андрій Ярешко був особистим прикладом для бійців / В. Сулименко // Полтавський вісник. – 2019. – 14 берез. – С. 9.

Ярошенко Г. "Давайте всі сховаємося від війни - і що тоді буде?" / Г. Ярошенко // Вечірня Полтава. – 2016. – 15 черв. – С. 11.