Його життєвий шлях – зразок людської гідності, працелюбності, відповідальності, добропорядності.
Народився Микола Михайлович Кириченко 14 грудня 1942 року в селі Кінашівка (нині – Мідянівка) Кобеляцького району. Його селянська родина дала йому найголовніше: любов до людей, працьовитість і надзвичайну чуйність.
Уся його багатогранна яскрава діяльність була спрямована на те, аби нести у світ чудове мистецтво народної музики, співу. Артист, музикант, українець-патріот, він душею і серцем прикипів до рідного краю, до пісень, багато з яких знали і співали не лише земляки; до високої моральності і духовності простих людей. Микола Кириченко усе своє життя плекав українську пісню і кохав її Берегиню – Раїсу Кириченко.
Лишилися пісні, неповторний звук його баяна. А ще, голос і думки подружжя Кириченків зберігаються у фонотеці обласного радіо. І, згадуючи (на жаль, уже згадуючи) Миколу Кириченка, ми можемо почути його голос, його слова, які у переважній більшості були спрямовані до неї – нашої Чураївни.
За ініціативи старости Землянківської громади Андрія Черепа на будинку де мешкало подружжя Раїси та Миколи Кириченко (батьківська хата співачки) встановлено меморіальну дошку заслуженому артисту України Миколі Михайловичу Кириченку. Офірував проєкт директор СФГ «Граніт» Михайло Лопушенко та Юрій Лопушенко.
Урочисте відкриття пам’ятного знаку провели: Глобинський міський голова Станіслав Джусь, секретар Глобинської міської ради Олександр Феденко та Андрій Череп.
В Корещинській церкві Покрови Пресвятої Богородиці священники храмів Глобинської та Градизької громад Православної церкви України провели Божественну Літургію та заупокійну панахиду. Щира молитва за упокоєння Раїси та Миколи Кириченків та воїнів які віддали своє життя за Україну була піднесена на Корещинському кладовищі біля меморіального комплексу «Могила Раїси Кириченко «Не прощаюсь з тобою моя Україно».
Збагатився фонд музею духовним дарунком від сестри Миколи Михайловича. Надія Плахотна передала вишиту ікону Цілителя Пантелеймона.
