НІКІТІН ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

На дев'ятиповерховій будівлі, де раніше проживала Раїса Кириченко, за адресою вул. М. Ватутіна, 7, знаходиться іще одна меморіальна дошка, на якій надпис: "У цьому будинку з 1986 по 1993 рік жив і творив український поет, журналіст і видавець Тарас Григорович Нікітін".

НІКІТІН ТАРАС ГРИГОРОВИЧ народився 20 липня 1947 року в селі Тен-Тек Кіровського району Курганської області в родині вчителів. Через рік сім’я переїхала на Україну. Навчався Тарас у Петрівській 8-й школі Чутівського району Полтавської області.

До 1967 року працював робітником Петрівського звірорадгоспу, старшим піонервожатим у школі. З лютого 1967 року – робітник Полтавської обласної друкарні. З травня 1967 року – обліковець, а потім кореспондент редакції газети «Комсомолець Полтавщини».

У 1971 році закінчив Полтавський педінститут (нині національний університет). З 1971 до 1972 року – служба в армії. З грудня 1972 року – завідувач відділом редакції "Комсомолець Полтавщини". З червня 1977 року – власкор по Полтавській по Полтавській області газети "Молодь України", потім власкор газети "Правда України".

З 1989 року – відповідальний секретар Полтавської обласної організації Спілки письменників України.

У 1991 році Тарас Нікітін створює видавництво "Криниця" і видає літературний журнал "Криниця".

Росіянин по батькові, він почав писати російською. Та згодом в складних пошуках і роздумах обрав материнську культуру, став відомим українським поетом, діячем культури, видавцем, добрі справи якого відомі не тільки на Полтавщині.

Автор книг поезії "Багряные сполохи", "Обеліск пам’яті" та прозової книги "…І стежки праслов’янська в’язь". У видавництві "Криниця" посмертно вийшла книга вибраних поезій "Крик чибіса".

Т. Г. Нікітін – лауреат премії імені Андрія Малишка і Міжнародної української премії імені Григорія Сковороди (посмертно).

Помер 14 вересня 1993 року.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дяченко А. "Питає птах. Відповідати нам"... : до 60-річчя Тараса Нікітіна / А. Дяченко // Зоря Полтавщини. – 2007. – 27 лип. – С. 4.
2. Коваленко О. До річниці з дня смерті Тараса Нікітіна відновлено його меморіальну дошку / О. Коваленко // Вечірня Полтава. – 2011. – 14 верес. – С. 12.
3. Цебрій В. Крик чибіса. Поету Тарасу Нікітіну 20 липня виповнилося б 65... / В. Цебрій // Полтавський вісник. - 2012. – 20 лип. – С. 23.
4. Віценя Л. "Цвіт опадав не в'янучи" : [вечір-спогад про журналістів газети "Комсомолець Полтавщини"] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2013. – 12 лют. – С. 3.
5. Швець В. Коли гримлять гармати, музи не мовчать / В. Швець // Зоря Полтавщини. – 2015. – 31 берез. – С. 2.
6. Моцар І. М. Несли вперед стрімкі вітрила / І. М. Моцар // Моцар І. М. Овиди пам'яті. Літ. спомини, щоденники. - Полтава, 2010. – С. 34-43.

КУЛИК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Меморіальна дошка 
Кулику О. В. по вул. Лідова, 7
м. Полтава

11 листопада 2017 року на фасаді будинку по вул. Лідова, 7. Встановили меморіальну дошку в пам’ять про відомого громадського діяча та журналіста, Народного депутата Верховної Ради України ІІІ-го скликання (1998-2002) Олександра Кулика. 

КУЛИК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ  народився 26 вересня 1953 року в селі Петрівка Полтавського району.
У 1974 році Олександр Кулик закінчив філологічний факультет Полтавського державного педінституту. У цьому ж році розпочав трудову діяльність на заводському радіомовленні Полтавського заводу газорозрядних ламп.
З 1975 по 1980 роки – кореспондент відділу сільського господарства газети Полтавського району.
1980-1990 рр. – спеціальний кореспондент обласної газети "Зоря Полтавщини", ведучий екологічної рубрики (у 1986 році визнаний кращим журналістом-екологом України).
1990-1994 рр. – головний редактор газети Полтавської міськради "Полтавський вісник".
1994-1998 рр. – головний редактор обласної газети "Полтавська думка".
1998-2002 рр. – депутат Верховної Ради України від Полтави, Полтавського, Диканьського і Решетилівського районів.
2003-2008 рр. – головний редактор "Полтавської думки", директор інформаційно-видавничого агентства "Полтава-Факт".
З 2008 року – приватний підприємець, шеф-редактор газети "Полтавська думка", старший викладач Полтавського інституту економіки і права.

За журналістську і правозахисну діяльність нагороджений орденом Спілки офіцерів України – Хрестом "За мужність".
Позапартійний. Громадський правозахисник. У 2009 році визнаний кращим журналістом України в жанрі журналістських розслідувань проти корупції.
Олександр Кулик двічі був депутатом Полтавської міської ради.
Полтавець пішов з життя 2 жовтня 2016 року внаслідок хвороби. Йому було 64 роки. Рішення про меморалізацію ініціювало ТОВ "Полтавська Думка".

ЛІТЕРАТУРА

1. Відійшов у вічність Олександр Кулик // Полтавська Думка. – 2016. – 6 жовт. – С. 1.
2. Він найбільше любив Україну : [помер редактор Олександр Кулик] // Вечірня Полтава. – 2016. – 5 жовт. – С. 7.
3. Не стало Олександра Кулика : [перестало битися серце першого редактора "Полтавського вісника"] // Полтавський вісник. – 2016. – 6 жовт. – С. 6 ; Зоря Полтавщини. – 2016. – 4 жовт. – С. 5.
4. Полупан В. Полтава – в епіцентрі української журналістики! : [на вул. Лідова відкрили меморіальну дошку О. Кулику] / В. Полупан // Полтавська Думка. – 2017. – 16 листоп. – С. 1 ; Зоря Полтавщини. – 2017. – 17 листоп. – С. 13.