 |
| Меморіальна дошка Верховинцю В. М., м. Полтава |
1982 р. замінено на нову) на навчальному корпусі №1 Полтавського Національного Педагогічного університету, що по вулиці Остроградського, 1, в якому він працював з 1920 по 1933 рр. Скульптор В. І. Білоус.
"У Полтавському педагогічному інституті в 1920–1933 рр. працював відомий радянський композитор, педагог і етнограф Василь Миколайович Верховинець (1880–1938 рр.)".
Верховинець (справжнє прізвище Костів) народився на Івано-Франківщині в родині селянина-бідняка. У Львові закінчив гімназію та вчительську семінарію, навчався в Краківській консерваторії .
В 1893–1906 роках працював у Львівському театрі товариства "Руська бесіда". В 1906 році Василь переїздить у Східну Україну, куди його запрошує до своєї трупи М. Садовський. Тут взяв для сцени псевдонім Верховинець, пропрацював з 1906 по 1916 рік. У театрі Садовського Верховинець працює над створенням сценічних образів. Киянам полюбився його тенор та неперевершена гра в ролях Петра ("Наталка Полтавка" Миколи Лисенка), Андрія ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського), Вашека ("Продана наречена" Б. Сметани) та інші самобутні ролі. Гастролі з трупою по Україні Василь Миколайович поєднував із збиранням фольклору – української обрядовості і народної хореографії.
В 1912 році опублікував свою першу роботу "Українське весілля", в 1919 року вийшла у світ його фундаментальне дослідження "Теорія українського народного танцю".
