КИРИЛЮК ДЕНИС

У Товкачівці, що на Чернігівщині, відкрили меморіал герою-льотчику Денису Кирилюку. Денис Кирилюк був пілотом Миргородської бригади тактичної авіації.

27 березня 2022 року підполковник Денис Кирилюк виконував бойове завдання у небі над Прилуччиною. Ворожий боєприпас влучив у його літак, і пілот, аби уникнути катастрофи в населеному пункті, скерував пошкоджену машину у поле поблизу села Товкачівка. Цей вчинок коштував йому життя, але врятував тисячі людей.

У 2011 році він закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил. Разом із сім’єю проживав на Миргородщині. Захоплювався літаками з самого дитинства, обожнював рибалку та постійно хизувався своїми уловами рідним та близьким. Денис Миколайович був досвідченим та вправним пілотом, здійснив понад 80 бойових вильотів, з них 70 під час повномасштабного вторгнення на знищення ворога.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного сувернітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі майор Денис Кирилюк був нагороджений високою державною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. За свої героїчні вчинки та зразкове виконання військового обов’язку Денис Миколайович також нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в АТО» та є власником вогнепальної зброї, яку отримав за свої заслуги від Міністерства оборони України. От зовсім недавно, з його обличчя не можливо було стерти посмішку, у нього народився син. А сьогодні самотніми залишилися дружина

Дениса з маленькою донечкою та новонародженим сином...

У січні 2025 року льотчику посмертно наддали звання Героя України

КОМАРНИЦЬКИЙ МИКОЛА

По вулиці Соборності, 66 на місці столярно-різницьких цехів підприємства, де виготовлялись планери, на стіні сучасної офісної будівлі в 1999 році встановлена меморіальна дошка Миколі Антонтовичу Комарницькому: «Микола Антонович Комарницький (1894–1975) – військовий льотчик, засновник полтавського аеродрому», скульптор М. Цись.

Микола Комарницький – льотчик, один із організаторів авіаційної справи в Україні.

Комарницький Микола Антонович народився 21 листопада 1894 року в родині священика в с. Десерівка Літинського повіту Подільської губернії, нині с. Загірне Старокостянтинівського району Хмельницької області; помер 12 грудня 1975 року в Москві. 

В 1914 році закінчив Київське піхотне училище, в 1915 році – Севастопольську військову авіаційну школу і курси вищого пілотажу при ній (1917). 

В складі ХІ «Нестерівського» корпусу авіазагону брав участь в Першій світовій війні. З 1918 року – командир загону, нагороджений шістьма бойовими орденами.

Полтавський період життя авіатора охоплює 1919–1921 роки. В цей час Комарницький був одним із активних організаторів Товариства повітряного флоту на Полтавщині. А в 1923 році його зусиллями організований полтавський аеродром і одна з перших на Україні планерна школа, в якій під керівництвом Комарницького будували планери. Серед його учнів на той час був відомий у майбутньому вчений, конструктор ракетної техніки Юрій Побєдоносцев.

1 листопада 1923 року в Коктебелі відбувся перший зліт планеристів країни, на якому проводились перші Всесоюзні планерні випробування, в яких взяли участь конструктори, що згодом стануть відомими, поміж них був також М. Комарницький. Він першим в СРСР здійснив політ на двомісному планері, за ці змагання Миколі Антоновичу було присвоєно звання пілота-планериста.

Після Полтави Комарницький працював у структурах Товариства сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву, товариства «Доброльот», «Аерофлоту» в Російській федерації, готував експедиції авіаторів по боротьбі з шкідниками полів у найрізноманітніших умовах у різних куточках країни. Працював у Закавказзі, в Поволжі, середній Азії, на Далекому Сході і на Північному Заході тодішньої СРСР. В роки Другої світової війни очолював ескадрилью особливого призначення Генштабу радянської армії. В післявоєнні роки плідно працював в сільськогогосподарській авіації, був командиром загону Міністерства геології СРСР.

ЛІТЕРАТУРА 

1. Жук В. Які зв'язки з нашим краєм одного з плеяди нестеровців М.А. Комарницького? / В. Жук // Наш рідний край (Сторінки про піонерів ракетобудування, авіації та космонавтики і їх зв'язки з Полтавщиною). – Полтава, 1991. – Вип. 7. – С. 24-33.