ЩЕТОТЬЄВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Меморіальна дошка

Шепотьєву В. О., м. Полтава

Розміщена на будинку навчального корпусу №1 Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, що по вул. Остроградського, 2.

"У Полтавському педагогічному інституті в 1917 – 1928 рр. працював видатний педагог, етнограф, філолог, музикознавець Шепотьєв Володимир Олександрович (1886 – 1937)".

ЩЕПОТЬЄВ народивсяв передмісті Полтави – Павленках, в сім’ї дрібного службовця. Навчався спочатку у Полтавській духовній семінарії (у цей самий час там же навчався і майбутній голова Директорії УНР Симон Петлюра), а згодом у Петербурзькій духовній академії. 

У 1904 році повернувся до рідної Полтави й наступні 13 років віддав викладанню російської словесності в музичній школі Ахшарумова та жіночому єпархіальному училищі.

В 1917–1921 роках – викладач російської мови, української мови та літератури в учительському інституті, з 1921 – ректор вузу, з 1926 року – професор української і зарубіжної літератури і мовознавства. Одночасно з роботою в інституті завідував кабінетом фольклору і мови в Полтавському державному музеї, а в 1922–1925 роках також завідував відділом в Полтавському історичному архіві.

У 1928 р. Володимир Олександрович був заарештований у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» і засланий до м. Славгорода Алтайського краю (РСФРР), де працював учителем російської мови у Славгородському сільськогосподарському технікумі. У 1934 р. повернувся в Україну. Через заборону проживати в Полтаві оселився у с. Веприк Гадяцького району, де займався перекладацькою діяльністю, керував постановками сільського драматичного гуртка.

ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ

Пам`ятна дошка на честь Вовка Федора Кіндратовича. 

Пам`ятна дошка
на честь
Ф. К. Вовка,с. Крячківка,
Пирятинського району

Встановлена в центрі села, на сільському будинку культури (2008). 

ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ (17.03.1847, с. Крячківка Пирятинського повіту Полтавської губ. – 25.08.1918, м. Жлобин, Білорусь) – антрополог, етнограф, археолог, громадський діяч. 

Народився в старовинній козацькій родині. По закінченню Ніжинського ліцею вступив до Новоросійського університету в м. Одесі, згодом продовжив навчання на природничому факультеті Київського університету св. Володимира. З 1905 р. – доцент антропології Петербурзького університету, послідовник французької антропологічної школи. Вивчав етнографічні матеріали в різних країнах Європи. Видатний член київської Громади. Через переслідування 1879 р. був змушений надовго виїхати за кордон. З 1887 р. оселився в Парижі, де вивчав антропологію, порівняльну етнографію та археологію. У 1904–1906 рр. здійснив наукові екскурсії в Галичині, Буковині та Угорщині. 

Був членом Російського географічного товариства у Петербурзі, Історичного та Антропологічного товариств у Подин із перших дослідників Парижі. Один із перших дослідників палеонтологічних пам’яток на території України. Зібрав значний матеріал із етнографії українського народу. 

Залишив понад 200 наукових робіт різними мовами. Автор праць "Антропологічні особливості українського народу", в яких доводив, що українці – окремий слов`янський народ. 

У 2008 р. в пам`ять про видатного земляка була встановлена дошка з чорного полірованого граніту (0,4-0,6 м) з портретним зображенням і пам`ятним написом: "В с. Крячківка народився визначний український етнограф, антрополог і археолог Вовк Федір Кіндратович 1847–1918 рр."

ЛІТЕРАТУРА

1. Кулинич Т. Федір Кіндратович Вовк : [укр. антрополог, етнограф, археолог народ. в с. Крячківці на Пирятинщині (1847-1918)] / Т. Кулинич // Край. – 2012. – № 96 (квіт.). – С. 22.