СУХОМЛИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Меморіальна дошка

на честь Героя Соціалістичної Праці

В. О. Сухомлинського

на будинку навчального корпусу

Полтавського національного педагогічного

університету ім. В. Г. Короленка

в Полтаві.

Меморіальна дошка на честь Героя Соціалістичної Праці В. О. Сухомлинського встановлена у
1982 р., на будинку навчального корпусу №1 Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка по вул. Остроградського, 2. "У Полтавському педагогічному інституті в 1936–1938 рр. навчався видатний педагог, член-кореспондент АПН СРСР, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970 рр.)".

Народився Василь Сухомлинський на Кіровоградщині. У 1924–1935 роках навчався у Кременчуцькому педінституті, 1936–1938 – у Полтавському педагогічному інституті (нині Національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка).

Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни колишній політрук прийшов в Павлиську середню школу і пропрацював у ній 33 роки. Починаючи з 1949 року Василь Олександрович виступає не тільки у місцевій періодиці, а й у республіканських та всесоюзних, а згодом і зарубіжних виданнях. 1955 р. він успішно захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему "Директор школи – керівник навчально-виховної роботи", а через рік з’являється його перша велика монографія "Виховання колективізму у школярів".

Наприкінці п’ятдесятих років виходять друком одна за одною такі ґрунтовні праці В. Сухомлинського, як "Педагогічний колектив середньої школи" та "Виховання радянського патріотизму в школярів". 

На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь Сухомлинський піднявся в шістдесяті роки. До найголовніших, найгрунтовніших творів В. Сухомлинського, опублікованих з 1960 р. належать: "Як ми виховали мужнє покоління", "Духовний світ школяра", "Праця і моральне виховання", "Моральний ідеал молодого покоління", "Сто порад учителеві", "Листи до сина", "Батьківська педагогіка", "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" і особливо – "Павлиська середня школа" та "Серце віддаю дітям" (1969). Остання праця витримала вже кільканадцять видань, вона була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і Державної премії УРСР (1974). Василь Сухомлинський виконував депутатські обов’язки, писав книги, які перекладені більше ніж на 20 мов.

Уже після смерті талановитого педагога з’явилися окремими виданнями праці "Народження громадянина", "Методика виховання колективу", "Розмова з молодим директором школи", "Як виховати справжню людину". 

Крім ерудиції, В. Сухомлинський мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною скромністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій ранку й писав власні твори до восьмої), людяністю.

ВЕРХОВИНЕЦЬ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

Меморіальна дошка
Верховинцю В. М., 
м. Полтава

Меморіальна дошка композитору Верховинцю Василю Миколайовичу встановлена у 1966 р. (у
1982 р. замінено на нову) на навчальному корпусі №1 Полтавського Національного Педагогічного університету, що по вулиці Остроградського, 1, в якому він працював з 1920 по 1933 рр. Скульптор В. І. Білоус.

"У Полтавському педагогічному інституті в 1920–1933 рр. працював відомий радянський композитор, педагог і етнограф Василь Миколайович Верховинець (1880–1938 рр.)".

Верховинець (справжнє прізвище Костів) народився на Івано-Франківщині в родині селянина-бідняка. У Львові закінчив гімназію та вчительську семінарію, навчався в Краківській консерваторії . 

В 1893–1906 роках працював у Львівському театрі товариства "Руська бесіда". В 1906 році Василь переїздить у Східну Україну, куди його запрошує до своєї трупи М. Садовський. Тут взяв для сцени псевдонім Верховинець, пропрацював з 1906 по 1916 рік. У театрі Садовського Верховинець працює над створенням сценічних образів. Киянам полюбився його тенор та неперевершена гра в ролях Петра ("Наталка Полтавка" Миколи Лисенка), Андрія ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського), Вашека ("Продана наречена" Б. Сметани) та інші самобутні ролі. Гастролі з трупою по Україні Василь Миколайович поєднував із збиранням фольклору – української обрядовості і народної хореографії. 

В 1912 році опублікував свою першу роботу "Українське весілля", в 1919 року вийшла у світ його фундаментальне дослідження "Теорія українського народного танцю".

КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (ОЛЕКСАНДР ШАРГЕЙ)

Меморіальна дошка
Кондратюку Ю. В.,
м. Полтава 

Меморіальна дошка творцю теорії космічних польотів Кондратюку Юрію Васильовичу встановлена у 1982 р. на навчальному корпусі №1 Полтавського Національного Педагогічного університету (колишнє приміщення другої чоловічої гімназій), що по вулиці Остроградського, 1. Автор - скульптор В. І. Білоус.

КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ - народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві баронеса Шліпенбах гербу «Шліпенбах»), - викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, - католицького віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займались його бабка Катерина Кирилівна і нерідний дід, її другий чоловік Яким Микитович Даценко. Яким Даценко, син священиків з с. Мала Павлівка, колишньої Грунської сотні. У місті Яким Даценко людина відома - колишній земський лікар міста Зінькова, та ще статський радник, який служить у казначействі. Нерідко сам Яким Микитович, один або з Панасом Мирним відправлявся в Полтаві на Малу Садову вулицю, де жив Володимир Галактіонович Короленко. Мати Олександра Шаргея хворіла й не виходила з психіатричної лікарні. Батько Олександра ж, з категорії «вічних студентів», навчався у Німецькій імперії. Олександр Шаргей писав в автобіографічній анкеті про своїх батьків таке: «…меня вырастил неродной дедушка». Після повернення до Російської імперії 1906 року батько, Ігнатій Бенедиктович, забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

У 1910-1916 навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії. Закінчив її зі срібною медаллю.

Приміщення, в якому знаходиться навчальний корпус збудоване в 1903 році, в ньому розташовувалась 2-га чоловіча гімназія. «У цьому будинку у другій полтавській чоловічій гімназії 1910–1916 рр. навчався видатний радянський вчений-винахідник, один із перших творців теорії космічних польотів Юрій Васильович Кондратюк (1897-1942 рр.)»

Іще в гімназійні роки Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) захопився математикою, точними науками. Гімназист Шаргей вирішує зайнятися питаннями космічної теми, а саме міжпланетними перельотами. Свої роздуми і розрахунки він починає фіксувати на окремих листках, які згодом переносить в звичайні зошити. Чотири таких зошити, що прошиті чорними нитками (всього 104 сторінки) зберігаються зараз в архіві Інституту історії природознавства і техніки Академії наук Російської федерації.