ПАРХОМЕНКО АНДРІЙ

Старший лейтенант Андрій Олександрович Пархоменко (позивний «Пархом») народився 15 вересня 1983 року в місті Полтаві в родині залізничників. У 1991 році пішов до 1 класу школи № 22 м. Полтави. Після закінчення 9 класу вступив до Полтавського професійного училища № 1, де навчався за фахом столяра-будівельника. Був надзвичайно скромним, добрим, веселим і щирим.

У 2001 році був призваний на строкову службу, присягнувши на вірність Україні. У 2003 році був демобілізований у запас, але вирішив служити. Був прийнятий на роботу в стрілецьку пожежну команду Полтави на посаду стрільця охорони вантажів, а вже у 2010 році перейшов на посаду «старший інструктор з активо-претензійної роботи. Цього ж року Андрій вступив до Полтавського політехнічного університету ім. Ю. Кондратюка на факультет комп’ютерної інженерії. Пізніше знання, здобуті в університеті, допоможуть молодому командиру ефективніше працювати.

Уже у 2015 році, під час Антитерористичної операції, а згодом і Операції Об’єднаних Сил служба Андрія Пархоменка продовжилась у лавах Збройних сил України, де від побратимів він отримав свій позивний – «Пархом».

Він сумлінно виконував усі бойові завдання в районі населених пунктів Опитне, Водяне, Зайцеве, промисловій зоні Авдіївки, Новолуганське Донецької області, Щастя Луганської області.

Призначений на посаду командира мінометної батареї 5-ї батальйонно-тактичної групи військової частини А1493, поставлені завдання Пархоменко Андрій виконував чітко й оперативно.

24 лютого 2022 року Андрій один із перших зустрічав ворога в місті Суми. У тому бою «Пархом» до останнього подиху керував особовим складом, захищаючи місто від окупації.

Указом Президента України від 08 березня 2022 року Пархоменко Андрій Олександрович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

СЕНЬ ОЛЕГ

На фасаді Ліцею № 33 відкрили меморіальну дошку Олегу Сеню (позивний Кук).

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять захисників та захисниць, які віддали своє життя за Україну та поклали квіти до меморіальної дошки.

Солдат Олег Ігорович Сень народився 20 травня 1988 року в місті Полтава.

Навчався у Ліцеї № 33 (раніше – Гімназія), яку закінчив у 2005 році. Потім вступив до Полтавського університету споживчої кооперації України за спеціальністю технологія харчування, який закінчив у 2010 році. Отримавши освіту працював кухарем в різних закладах харчування.

Останнім часом займався мистецькою діяльністю та волонтерством.

Став на захист держави у серпні 2024 року. Проходив службу на посаді кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.

Загинув 15 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Краматорському напрямку.

Нагороджений медаллю «Хрест сил спеціальних операцій» та нагрудною відзнакою «Почесна відзнака командира військової частини А4804».

ЧАРІН АРТЕМ

Пам’ятний знак встановили на фасаді навчального закладу, де здобував освіту воїн.

Меморіальну дошку відкрили хвилиною мовчання задля вшанування пам’яті полеглого захисникіа України.

Життєвий шлях захисника

Артем Чарін нардився 6 грудня 1985 року на Полтавщині у селі Супрунівка. Закінчив школу № 34 у Полтаві, під час навчання брав активну участь у житті школи та заїздах з мотокросу. У 2003 році закінчивши школу вступив до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на спеціальність інженерна механіка, але після першого курсу перевівся на заочну форму навчання та почав працювати менеджером з продажу на підприємстві «Техноторг-Полтава».

У жовтні 2010 року переїхав на Дніпропетровщину у місто Нікополь, де працював кур'єром на Meest Express. Після повномасштабного вторгнення і атаки на місто у липні 2024 року повернувся на малу Батьківщину, де продовжив працювати на посаді кур'єра.

У березні 2025 року його мобілізували, він проходив службу на посаді командира 2-го механізованого відділення механізованого взводу. Артем Чарін загинув 13 липня під час виконання бойового завдання, внаслідок удару дроном противника поблизу населеного пункту Русин Яр, що на Донеччині.