ІГОР ЛЄЩИН

На фасаді Управління стратегічних розслідувань у Полтаві відкрили меморіальну дошку на честь полеглого капітана управління боротьби з організованою злочинністю.Ігор Лєщин склав голову під час артилерійського обстрілу поблизу Сіверська на Донеччині. Пам’ятний знак встановили на фасаді державної установи, де військовий працював.

Життєвий шлях захисника

Ігор Лєщин народився у Дружківці на Донеччині. З юності обрав шлях служіння державі – спочатку як офіцер повітряно-десантних військ, а згодом як керівник спецпідрозділу «Сокіл» Управління по боротьбі з організованою злочинністю у Полтавській області. Він проводив складні операції із затримання небезпечних злочинців та звільнення заручників.

З війною доєднався до лав захисників і воював у складі 81-ї окремої десантно-штурмової бригади під позивним «Горець». Загинув 14 липня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу Сіверська на Донеччині.

За відданість службі та мужність протягом свого службового шляху Ігор Лєщин був нагороджений:

• «За відзнаку в службі» І ступеня у 2007 році;
• «Почесна відзнака ГУБОЗ МВС України» І ступеня у 2008 році;
• «За взірцевість у військовій службі» II ступеня у 2022 році;
• посмертно орденом Богдана Хмельницького III ступеня у 2024 році;
• посмертно відзнакою «Захисник України – Герой міста Полтава» у 2024 році.

Вічна пам’ять і слава захиснику України!

КРАЙНІЙ ВОЛОДИМИР

На фасаді Карлівського ліцею відкрили меморіальну дошку на честь загиблого випускника – Володимира Крайнього.

Вшанувати пам’ять воїна зібрались рідні й близькі загиблого, представники міської влади, військові, педагоги, учні, а також небайдужі мешканці. Присутні згадували Володимира Крайнього, як щиру, добру й чуйну людину, яка завжди була опорою для своїх близьких.

Шлях Володимира Васильовича Крайнього

Володимир «Санта» Крайнiй народився 5 серпня 1986 року в Карлівці. Навчався у Карлівській школі-гімназії № 5. У 2004 році воїна призвали на строкову службу, яку він проходив у Чернігові. Після служби працював на Карлівському машинобудівному заводі.

З початком повномасштабної війни його мобілізували до лав ЗСУ. Із 11 травня 2022 року служив у 20-му окремому батальйоні спеціального призначення у званні молодшого сержанта, обіймав посаду командира відділення протитанкових керованих ракет.

За мужність і службу його відзначили нагрудними знаками «Ветеран війни» (березень 2023) та «Знак пошани» (березень 2024).

Володимир Крайнiй загинув 11 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Великої Новосілки на Донеччині. Йому було 37 років. У захисника залишилися дружина, донька, батьки та брат.

КОВТУН СЕРГІЙ

Воїн Сергій Ковтун загинув під мінометним обстрілом на Донеччині. У рідному селі захисника відкрили меморіальну дошку на його честь.

Пам’ятну дошку облаштували на стіні школи, де навчався воїн. На відкриття прийшли рідні та друзі полеглого добровольця.

Бойовий шлях Сергія Ковтуна

Воїн народився 21 квітня 1982 року в селі Вишневе на Полтавщині. Там він закінчив загальноосвітню школу, а потім продовжив навчання у Лубенському лісотехнічному коледжі.

Сергій Ковтун працював у Пирятинському держлісгоспі, торговим представником на Лубенських підприємствах та в підрозділі охорони Національної поліції.

У лютому 2023 року Сергій Ковтун добровольцем долучився до лав Збройних сил. На посаді номера обслуги штурмового батальйону він боронив Україну на Донецькому напрямку.

Молодший сержант Сергій Ковтун загинув 15 січня 2024 року під час мінометного обстрілу поблизу Іванівського на Донеччині. У Сергія Ковтуна залишилися дружина, сини та донька, батьки й брат.