ГНИЛОСИР ЄВГЕНІЙ

На фасаді Котелевського ліцею № 1 відкрили меморіальну дошку на честь полеглого випускника закладу.
Життєвий шлях воїна
Євгеній Гнилосир народився 27 травня 1998 року у Котельві.
Захисник – мешканець Котельви. Тут народився і виріс, закінчив місцеву гімназію № 1. Вищу освіту здобував у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка. Обрав для себе професію, пов’язану із геодезією, землеустроєм та картографією:
«Планував оберігати та упорядковувати мирну українську землю. Мріяв створити сім’ю, постійно піклувався про рідних, був справжньою підтримкою для батьків та молодшого брата», – пишуть про воїна у громаді.
Працював геодезистом, проте вже на другий день повномасштабного вторгнення, коли йому було 23 роки, він добровольцем став до лав ЗСУ. Його бойовий шлях пролягав через найзапекліші ділянки фронту: Чернігівщину, Донеччину, Харківщину та Запоріжжя.
За вірність обов'язку воїн був відзначений нагрудним знаком «За зразкову службу». Життя захисника обірвалося – 10 січня 2025 року. Воїн прийняв свій останній бій під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине на Запоріжжі.

САДОВСЬКИЙ КИРИЛО

На фасаді Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища відкрили меморіальну дошку молодшому сержанту Кирилу Садовському.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять захисників та захисниць, які віддали своє життя за Україну та поклали квіти до меморіальної дошки.
Кирило Олександрович Садовський (позивний «Керя») народився 18 січня 2002 року у місті Полтава. Навчався у Гімназії № 36. Профільну середню освіту здобув у Професійно-технічному училищі № 23 за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобіля, водій автотранспортних засобів (категорії "В", "С")».
З 16 років працював автомеханіком. Однією з його цілей було відкриття власної справи з послуг автосервісу, до якої він майже досягнув, але на жаль не закінчив діло до кінця.
27 лютого 2022 року добровільно вступив до Збройних Сил України для оборони та захисту цілісності території нашої країни. 1 березня 2022 року був направлений на військове навчання, де здобув знання старшого навідника протитанкової гармати МТ-12. Після чотирьох місяців навчання вступив до 54 ОМБ, в якій разом з побратимами не боявся нищити ворога на таких напрямках, як Донецький та Харківський. Служив на посаді старшого техніка.
20 січня 2024 року отримав нагороду - орден «За мужність» ІІІ ступеня.
5 вересня 2024 року отримав медаль «Відзнака командира батальйону».
Загинув 10 листопада 2024 року у місті Миколаївка Краматорського району при виконанні бойових завдань. Похований 16 листопада 2024 року на кладовищі у с.Рибці Полтавської громади.

ЛУБ'ЯНЕЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ

На фасаді Полтавської ЗОШ № 27 урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому військовослужбовцю Валерію Луб'янецькому.
Присутні вшанували пам'ять загиблих захисників хвилиною мовчання та поклали квіти до нововстановленої дошки.
Солдат, стрілець-снайпер Валерій Григорович Луб'янецький народився 28 вересня 1978 року в Полтаві. Навчався у школі № 27, згодом – у Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва та ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми». Після навчання працював у «Полтаватеплоенерго», де пропрацював до мобілізації.
З 18 березня 2022 року став на захист України. Служив стрільцем-снайпером 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув 19 квітня 2024 року в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Указом Президента України від 17 червня 2024 року № 353 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також відзначений відзнакою Полтавської громади «Захисник України — Герой міста Полтава» (посмертно).