САДОВСЬКИЙ КИРИЛО

На фасаді Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища відкрили меморіальну дошку молодшому сержанту Кирилу Садовському.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять захисників та захисниць, які віддали своє життя за Україну та поклали квіти до меморіальної дошки.
Кирило Олександрович Садовський (позивний «Керя») народився 18 січня 2002 року у місті Полтава. Навчався у Гімназії № 36. Профільну середню освіту здобув у Професійно-технічному училищі № 23 за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобіля, водій автотранспортних засобів (категорії "В", "С")».
З 16 років працював автомеханіком. Однією з його цілей було відкриття власної справи з послуг автосервісу, до якої він майже досягнув, але на жаль не закінчив діло до кінця.
27 лютого 2022 року добровільно вступив до Збройних Сил України для оборони та захисту цілісності території нашої країни. 1 березня 2022 року був направлений на військове навчання, де здобув знання старшого навідника протитанкової гармати МТ-12. Після чотирьох місяців навчання вступив до 54 ОМБ, в якій разом з побратимами не боявся нищити ворога на таких напрямках, як Донецький та Харківський. Служив на посаді старшого техніка.
20 січня 2024 року отримав нагороду - орден «За мужність» ІІІ ступеня.
5 вересня 2024 року отримав медаль «Відзнака командира батальйону».
Загинув 10 листопада 2024 року у місті Миколаївка Краматорського району при виконанні бойових завдань. Похований 16 листопада 2024 року на кладовищі у с.Рибці Полтавської громади.

ЛУБ'ЯНЕЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ

На фасаді Полтавської ЗОШ № 27 урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому військовослужбовцю Валерію Луб'янецькому.
Присутні вшанували пам'ять загиблих захисників хвилиною мовчання та поклали квіти до нововстановленої дошки.
Солдат, стрілець-снайпер Валерій Григорович Луб'янецький народився 28 вересня 1978 року в Полтаві. Навчався у школі № 27, згодом – у Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва та ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми». Після навчання працював у «Полтаватеплоенерго», де пропрацював до мобілізації.
З 18 березня 2022 року став на захист України. Служив стрільцем-снайпером 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув 19 квітня 2024 року в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Указом Президента України від 17 червня 2024 року № 353 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також відзначений відзнакою Полтавської громади «Захисник України — Герой міста Полтава» (посмертно).

ПАРХОМЕНКО АНДРІЙ

Старший лейтенант Андрій Олександрович Пархоменко (позивний «Пархом») народився 15 вересня 1983 року в місті Полтаві в родині залізничників. У 1991 році пішов до 1 класу школи № 22 м. Полтави. Після закінчення 9 класу вступив до Полтавського професійного училища № 1, де навчався за фахом столяра-будівельника. Був надзвичайно скромним, добрим, веселим і щирим.
У 2001 році був призваний на строкову службу, присягнувши на вірність Україні. У 2003 році був демобілізований у запас, але вирішив служити. Був прийнятий на роботу в стрілецьку пожежну команду Полтави на посаду стрільця охорони вантажів, а вже у 2010 році перейшов на посаду «старший інструктор з активо-претензійної роботи. Цього ж року Андрій вступив до Полтавського політехнічного університету ім. Ю. Кондратюка на факультет комп’ютерної інженерії. Пізніше знання, здобуті в університеті, допоможуть молодому командиру ефективніше працювати.
Уже у 2015 році, під час Антитерористичної операції, а згодом і Операції Об’єднаних Сил служба Андрія Пархоменка продовжилась у лавах Збройних сил України, де від побратимів він отримав свій позивний – «Пархом».
Він сумлінно виконував усі бойові завдання в районі населених пунктів Опитне, Водяне, Зайцеве, промисловій зоні Авдіївки, Новолуганське Донецької області, Щастя Луганської області.
Призначений на посаду командира мінометної батареї 5-ї батальйонно-тактичної групи військової частини А1493, поставлені завдання Пархоменко Андрій виконував чітко й оперативно.
24 лютого 2022 року Андрій один із перших зустрічав ворога в місті Суми. У тому бою «Пархом» до останнього подиху керував особовим складом, захищаючи місто від окупації.
Указом Президента України від 08 березня 2022 року Пархоменко Андрій Олександрович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).