ЗАЙКЕВИЧ АНАСТАСІЙ ЄГОРОВИЧ

Меморіальна дошка
Зайкевичу Анастасію,
смт Опішня
 Зіньківського р-н
26 вересня 2018 року в смт Опішня Зіньківського району Полтавської області відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на честь українського агронома, етнографа, професора Харківського університету Анастасія Зайкевича. Дошку встановлено на Стіні слави українського гончарства, де вона є 28-ю і неповторною за своїм рівнем виконання та дизайном. І це не дивно, адже кожна із них справжній витвір мистецтва – маленький шедевр. Не стала винятком і робота, присвячена А. Є. Зайкевичу. Це теж неперевершений доробок великого майстра своєї справи народного художника України, професора, ректора Львівської національної академії мистецтв Володимира Одрехівського.
14 жовтня 2019 р. у селі Солониця, що в Засульській ОТГ Лубенського р-ну відкрили меморіальну дошку земляку відомому вченому-агроному, професосу Анастасію Зайкевичу.
Іменем Зайкевича названо вулицю с. Солониця, у м. Полтава.
ЗАЙКЕВИЧ АНАСТАСІЙ ЄГОРОВИЧ – (народився 1842 р., х. Матяшівський, нині с. Матяшівка Лубенського р-ну Полтавської обл. – помер грудень 1931 р., м. Лубни) – вчений-агроном, фізіолог рослин, етнограф, герой праці 1930 р. (герой праці  до 1938 р. далі герой соціалістичної праці.)
Він гідно займає одне найпочесніших місць в Українській науці. Тому  цілком справедливо його називають батьком дослідницької справи в Україні.
Меморіальна дошка 
Зайкевичу Анастасію,
с. Солониця Засульської ОТГ
Склав екстерном екзамени на атестат зрілості в Харківській гімназії, потім Київське військове училище,  Новоросійський університет м. Одеси. Кілька років навчався за кордоном, працював в Москві. 
Протягом 1877-1915 років працював у Харківському університеті, де був завідувачем кафедри агрономії (професор) й організував агрономічну лабораторію. 
В 1915 році повернувся до Лубен і продовжував науково-дослідну роботу на заснованій ним станції в селі Солониця. За його активної участі в Лубнах була організована перша дослідна станція по культурі лікарських рослин, яка існує сьогодні в селі Березоточа Лубенського району. Один з провідних селекціонерів цукрових буряків. 
Записував народні пісні Лубенщини для Миколи Лисенка. Захоплювався етнографією, зібрав першу колекцію опішнянської кераміки, став одним із засновників Миргородського керамічного технікуму.

«ІСТОРІЯ ПОЛТАВЩИНИ У ПАМ’ЯТНИХ ДОШКАХ» НА МАПІ ОБЛАСТІ

ПРОЄКТ "ІСТОРІЯ ПОЛТАВЩИНИ В ПАМ'ЯТНИХ ДОШКАХ"

Про проєкт: 

Історію пишуть не лише в книгах. Найбільш значимі події знаходять своє відображення у меморіальних дошках. 

Познайомити читача з історією рідного краю, виховувати почуття гордості за славне минуле  своїх земляків, з повагою ставитися до своїх коренів, культури – основне завдання цього проєкту. 

Завдяки проєкту «Історія Полтавщини у пам’ятних дошках» ви зможете більше дізнатися про видатних мешканців області, імена яких навічно закарбовані в граніті. 

Довідкова інформація про кожну дошку складається з двох частин. Перша – фактографічна: адреса розташування, фотографія дошки, напис на ній. Вказано рік встановлення (якщо є), матеріал, з якого виготовлено дошку, відомості про митців, які її створювали. Друга – містить довідкові відомості про особу або історичну подію, якій присвячена дошка: біографічні відомості про особу або історичну довідку про подію, бібліографічні описи джерел, що стосуються особи або події. 

Полегшити пошук допоможе Google-карта (мапа) «Історія Полтавщини у пам’ятних дошках», яка пропонує віртуальні мандрівки (екскурсії) найстарішими вулицями міста та області, де розташовані культурно-мистецькі заклади, житлові будинки, на фасадах яких містяться меморіальні дошки. 

Мета проєкту: 

Проєктна діяльність з вивчення спадщини Полтавщини спрямована на вивчення культурної сторони краю, так як багатий історичний матеріал може духовно збагатити та розвинути повагу, любов до своєї малої Батьківщини.

Актуальність проєкту «Історія Полтавщини у пам’ятних дошках» безперечна. 

Проєкт стане в нагоді бібліотечним працівникам, краєзнавцям, молоді та всім, хто бажає більше дізнатись про вихідців з Полтавського краю, і не тільки. 

Ознайомлення широкого кола користувачів з цими краєзнавчими матеріалами, збільшить авдиторію віртуальних користувачів бібліотеки. 

Автори проєкту: 

Працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.