ЗАЙКЕВИЧ АНАСТАСІЙ ЄГОРОВИЧ

Меморіальна дошка
Зайкевичу Анастасію,
смт Опішня
 Зіньківського р-н

26 вересня 2018 року в смт Опішня Зіньківського району Полтавської області відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на честь українського агронома, етнографа, професора Харківського університету Анастасія Зайкевича. Дошку встановлено на Стіні слави українського гончарства, де вона є 28-ю і неповторною за своїм рівнем виконання та дизайном. І це не дивно, адже кожна із них справжній витвір мистецтва – маленький шедевр. Не стала винятком і робота, присвячена А. Є. Зайкевичу. Це теж неперевершений доробок великого майстра своєї справи народного художника України, професора, ректора Львівської національної академії мистецтв Володимира Одрехівського.

14 жовтня 2019 р. у селі Солониця, що в Засульській ОТГ Лубенського р-ну відкрили меморіальну дошку земляку відомому вченому-агроному, професосу Анастасію Зайкевичу.

Іменем Зайкевича названо вулицю с. Солониця, у м. Полтава.

ЗАЙКЕВИЧ АНАСТАСІЙ ЄГОРОВИЧ – (народився 1842 р., х. Матяшівський, нині с. Матяшівка Лубенського р-ну Полтавської обл. – помер грудень 1931 р., м. Лубни) – вчений-агроном, фізіолог рослин, етнограф, герой праці 1930 р. (герой праці  до 1938 р. далі герой соціалістичної праці.)
Він гідно займає одне найпочесніших місць в Українській науці. Тому  цілком справедливо його називають батьком дослідницької справи в Україні.

Меморіальна дошка 
Зайкевичу Анастасію,
с. Солониця Засульської ОТГ

Склав екстерном екзамени на атестат зрілості в Харківській гімназії, потім Київське військове училище,  Новоросійський університет м. Одеси. Кілька років навчався за кордоном, працював в Москві. 

Протягом 1877-1915 років працював у Харківському університеті, де був завідувачем кафедри агрономії (професор) й організував агрономічну лабораторію. 

В 1915 році повернувся до Лубен і продовжував науково-дослідну роботу на заснованій ним станції в селі Солониця. За його активної участі в Лубнах була організована перша дослідна станція по культурі лікарських рослин, яка існує сьогодні в селі Березоточа Лубенського району. Один з провідних селекціонерів цукрових буряків. 
Записував народні пісні Лубенщини для Миколи Лисенка. Захоплювався етнографією, зібрав першу колекцію опішнянської кераміки, став одним із засновників Миргородського керамічного технікуму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гриб М. І. Діяльність А. Є Зайкевича / М. І. Гриб // Наш рідний край (Сторінки про вчених-ботаніків, генетиків, природознавців та їх зв'язки з Полтавщиною). – Полтава, 1991. – Вип. 8. – С. 31-34. 
2. Зайкевич Анастасій Єгорович : [народ. в м. Лубни] // Альманах пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 76-77. 
3. Козак І. Використання краєзнавчого матеріалу з біології / І. Козак // Антологія краєзнавства Полтавщини. – Полтава, 2005. – С. 146-153. 
4. Козюра І. Довідник краєзнавців 20-30 років ХХ. / І. Козюра // Край. – 2017. – № 157 (трав.). – С. 7-10 ; № 158 (черв.). – С. 9-12 ; № 159 (лип.). – С. 7-11. 
5. Самородов В. Велету духу і праці присвячено / В. Самородов // Вечірня Полтава. – 2019. – 30 жовт. – С. 3. 
6. Самородов В. Лубенці вшанували "батька" наукової агрономії України / В. Самородов // Зоря Полтавщини. – 2019. – 29 жовт. – С. 5. 
7. Самородов В. Увічнення ім'я Анастасія Зайкевича / В. Самородов // Вечірня Полтава. – 2018. – 3 жовт. – С. 12.