БАТУРІН ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

Меморіальна дошка
В. М. Батуріну
 по вул. Пушкіна
м. Полтава

На вшанування пам’яті відомого полтавця Віктора Миколайовича Батуріна у 1995 році на
будинку № 41/28 по вулиці Пушкіна було встановлено меморіальну дошку з барельєфом художника і написом: «У цьому будинку з 1973 по 1993 рр. жив і працював заслужений художник України Віктор Миколайович Батурін». Автори - виконавці меморіальної дошки – колеги і друзі Віктора Батуріна: художники Євген Путря, Юрій і Віталій Вялі, Віктор Цимбаліст, архітектори Анатолій Чорнощоков і Олександр Ротманський. 

БАТУРІН ВІКТОР (03.06. 1937, Полтава – 16.11. 1993, так само) - відомий український графік, оформлювач. Член Національної спілки художників України з 1984 року, заслужений художник УРСР (1984), головний художник Полтави (1992). Займався художнім оформленням музейних комплексів.

ЛІТЕРАТУРА

• Бочарова С. Друзі в житті та мистецтві (Віктор Батурін і Анатолій Щербак) / С. Бочарова // Слов’янський збірник. Вип. 5. – П., 2006. – С. 304-311. 
• Фесик К. Батурін Віктор Миколайович // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2003. – Т.2. – С.312 
• Цебрій В. Завдяки полтавцю ми тепер знаємо, який вигляд у фантастичного океана-планети Соляріс… : до 75-річчя від дня народження відомого полтавського художника Віктора Батуріна / В. Цебрій // Полтавський вісник. – 2012. – 1 черв. – С. 23.

МІРОШНІЧЕНКО ВІКТОР ПАНАСОВИЧ

Меморіальна дошка
В. П. Мірошніченку
м. Полтава

Меморіальна дошка народному артистові України, артисту театру і кіно, засновнику відділу театрального мистецтва Полтавського музичного училища Мірошніченку Вікторові Панасовичу була відкрита 14 вересня 2008 року на фасаді будинку Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, що по вул. Соборності, 11 у Полтаві, де він працював останні роки життя. 

МІРОШНІЧЕНКО ВІКТОР народився 21 вересня 1936 року у Полтаві в простій робочій сім’ї. 1962 року закінчив Харківський театральний інститут. Працював в Одеському драматичному театрі ім. Жовтневої революції, в Миколаївському російському театрі ім. В. П. Чкалова. Але при першій можливості Віктор Панасович повертається до рідного міста і 1967 році стає актором Полтавського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя. В 1986 – 1989 роках був головним режисером театру. У 1996 році він очолює відділ театрального мистецтва Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка. Знімався також у кіно. У 1977 році йому було присвоєно звання заслуженого артиста України, а 1984 року – народного артиста України. 

Помер 10 листопада 2001 року. 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Парулава Т. Три знакові постаті Полтави на межі ХХ – ХХІ століть (Раїса Кириченко, Віктор Мірошниченко, Павло Бакланов) / Творчість Раїси Кириченко в культурному просторі України на покордонні ХХ – ХХІ століть: до 70-ліття від дня народження Берегині української пісні: Збірник наукових праць. – Полтава, ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2013. – С. 141-168. 
2. Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 – Т. 2. Каліграфія – Португальці. – С. 417.

КИРИЧЕНКО РАЇСА ОПАНАСІВНА

Меморіальна дошка

на будинку в якому мешкала

 Раїса Кириченко в Полтаві.

На будинку, де мешкала Раїса Кириченко, працюючи у Полтавській обласній філармонії 13 жовтня 2005 року було встановлено меморіальну дошку співачці.

Ще одна меморіальна дошка на будинку Малої академії мистецтв у Полтаві по вулиці Соборності, 35.

У селі Корещина (Глобинського району) на її честь споруджено церкву, а 13 жовтня 2005 року на батьківській хаті Раїсі Кириченко відкрили меморіальну дошку.

Вулиці, названі на честь Раїси Кириченко, є також в Кобеляках, Кременчуці, а також в селах Полтавщини — Рунівщина та Святилівка.

Вулиця Раїси Кириченко - одна із вулиць Полтави, розташована у Шевченківському районі. Пролягає від вулиці Лідова до вулиці Європейської. Вулицю прокладено і забудовано у середині XIX століття. Первісна назва — вулиця Кладовищенська. 

За радянських часів (з 1923 року) мала назву "Рози Люксембург". 6 грудня 2007 року депутати Полтавської міської ради на 22 сесії 5-го скликання проголосували за перейменування частини вулиці Рози Люксембург від вулиці Лідова до вулиці Пушкіна на вулицю імені Раїси Кириченко, оскільки в студії звукозапису Полтавської обласної державної телерадіокомпанії "Лтава" (ОДТРК "Лтава"), що на Рози Люксембург, співачка записала понад 200 пісень. В 2016 році решту вулиці Рози Люксембург також перейменовано на вулицю Раїси Кириченко.

КИРИЧЕНКО РАЇСА ОПАНАСІВНА - відома українська співачка. Член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (вересень 1999 - жовтень 2001), Герой України.

Меморіальна дошка
на будинку
 Малої академії мистецтв в Полтаві.

У світлий день християнського свята Покрови Матінки Божої – 14 жовтня 1943 року у селі Корещина Глобинського району в родині фронтовика Панаса Коржа та його дружини Марії народилася донечка Рая. "Сім'я була величенька – писала Раїса Кириченко, батьки, чотири брати та я… Тато з мамою жили дружно, були гарною парою, удвох журилися, співали і танцювали, то ж було кого послухати і навчитися добра".

Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, в громадському житті якої приймала активну участь. Була щаслива, що пісня так вільно ллється з її грудей, що так слухають її, так аплодують дзвінкому голосу. Здавалося, цьому голосу було затісно в шкільних стінах, він виривався на волю, на широкий простір. Вірила, що неодмінно стане співачкою, буде виступати на великих сценах і слухатиме її не гурт малят, а багато солідних дорослих людей. Першою її піснею була російська "Вижу чудное приволье".