24 вересня 2024 року на фасаді Супрунівської філії ЦКД відкрили меморіальну дошку найпершій олімпійській чемпіонці серед українок, дворазовій олімпійській чемпіонці Олімпіади 1952 року в Гельсінкі Ніні Антонівни Бочаровій.
Ніна Антонівна Бочарова народилася 24 вересня 1924 року в Супрунівці. Займатися спортом розпочала у школі, де учителем фізкультури працював Петро Степанович Павлюк. Саме він розгледів у занадто темпераментному дівчиську майбутню зірку світового масштабу. Спортзал для Бочарової перетворився на другу домівку. Інколи Ніну доводилося силою виводити зі спортзалу, щоб вона не залишилася у ньому ночувати. Але згодом, помітивши прогрес юної спортсменки, учитель перевів її до відділення спортивної гімнастики Полтавської школи фізкультури.
У 14 років Ніна Бочарова стала чемпіонкою України у своєму віці, а в 15 – дебютувала в Чемпіонаті республіки серед дорослих.
У переможний для Ніни Антонівни 1952 рік радянські спортсмени дебютували на Олімпійських іграх у Гельсинкі.
Вже в перший день ігор наша землячка завоювала першу в історії України золоту олімпійську медаль. Там же, у столиці Фінляндії, вона завоювала ще три олімпійські медалі.
Крім того, в 1954 році вона стала чемпіонкою світу. А у 2004 році Бочаровій була надана честь першій нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі. І це лише маленька частина з переліку її досягнень. Також слід відзначити, що саме Ніна Бочарова придумала вправу, яку ніхто до того у світі не виконував – поперечний шпагат на брусах.
Ніна Бочарова – уславлена полтавка, Заслужений майстер спорту, одна з кращих гімнасток світу кінця 40-х – початку 50-х років ХХ століття. Нагороджена орденом княгині Ольги трьох ступенів, орденом Національного олімпійського комітету під № 1 (2012).
Пішла у засвіти перша олімпійська чемпіонка України у віці 95 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»