27 червня 2019 р. м. Гадяч відкрили меморіальну дошку видатній землячці
– українській письменниці Олені Пчілці. Її освятив благочинний Гадяцького району прот. Олег Пограничний.
Меморіальна дошка Олені Пчілці м. Гадяч Полтавської області |
Меморіальну дошку на честь Олени Пчілки розміщено на приміщені редакції районної газети "Гадяцький вісник", де свого часу працювала письменниця з 1917 до 1919 р..
Ініціатори й доброчинці власного проекту "Божа пташка" – увічнення пам’яті Олени Пчілки в місті її народження, лауреати премії імені Панаса Мирного Полтавської обласної ради заслужений працівник культури України, голова Полтавського обласного відділення Міжнародної організації "Жіноча громада" Валентина Шемчук і кавалер ордена "За заслуги" Вадим Голобородов виготовили меморіальну дошку видатній землячці та передали громаді Гадяча.
ПЧІЛКА ОЛЕНА (справжні прізв., ім'я та по батькові – Косач Ольга Петрівна; у дівоцтві – Драгоманова).
Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, видавець, активна громадська діячка – це все вона, Олена Пчілка. А ще – вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.
Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою.
Народилася в Гадячі у сім'ї поміщика П. Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома.
1861–66 навчається в Київському зразковому пансіоні шляхетних дівчат пані Нельговської, блискуче оволоділа мовами, добре знала зарубіжну й російську літературу, музикувала. Під час навчання жила у брата Михайла, під значним впливом якого і сформувався світогляд.
Початок нового століття приніс Пчілці тяжкі особисті втрати – смерть сина Михайла (1903), чоловіка (1909), доньки Лесі (1913). Пчілка переїхала до Гадяча, куди перевела редакцію "Рідного краю". 1920 за "контрреволюційні" виступи була заарештована більшовиками в Гадячі. Після звільнення виїхала до Могилева-Подільського, де перебувала до 1921, а відтоді жила в Києві. Із 1921 працювала членом Комісії етнографії та історії громад. течій ВУАН. Як видатного знавця в цій галузі 1927 її обрали членом-кореспондентом ВУАН.
Автор праць "Українські колядки", "Український народний орнамент", "Українські народні легенди останнього часу", "Українська гумористика", "Українські узори", "Українське селянське малювання на стінах" та ін.
До кращих творів належать: "Товаришки" (1887), "Світло добра і любови" (1888), "Соловйовий спів" (1889), "За правдою" (1889), "Артишоки" (1907), "Півтора оселедця" (1908) та ін.
Багато писала для дітей. Крім численних поезій, казок, оповідань, їй належать також п'єси: "Весняний ранок Тарасовий" (1914), "Казка Зеленого гаю", "Щасливий день Тарасика Кравченка" (1920), "Киселик", "Скарб", "Мир миром" (1921), "Кобзареві діти" та ін. Деякі з них були поставлені на сцені організованого нею дитячого аматорського театру.
Автор перекладів і переспівів світової классики.
Пчілки у м. Київ, похована на Байковому цвинтарі поруч із донькою Лесею Українкою.
ЛІТЕРАТУРА - Іскорко-Гнатенко В. Маловідома сторінка біографії Олени Пчілки (перший київський період) : [навчання у приватному дівочому пансіоні] / В. Іскорко-Гнатенко // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 103-109.
- Правденко О. Олена Пчілка пережила чоловіка та двох дітей / О. Правденко // Коло. – 2015. – 16-22 лип. – С. 14.
- Рудяченко О. Вона оновлювала літературну українську мову : [нашій землячці, українській берегині Олені Пчілці – 170 років від дня народження] / О. Рудяченко // Панорама Полтавщини. – 2019. – 4 лип. – С. 15.
- Скобельський В. Нові назви вулиць Полтави / В. Скобельський // Полтавський вісник. – 2016. – 21 лип. – С. 6.
- Славна дочка українського народу Олена Пчілка : (до 50-річчя з дня смерті) // Одарченко П. Українська література: збірник вибраних статей. – К., 1995. – С. 46-66.
- Степаненко Н. "Наш велетень", "Наш величний кобзар" М. Лисенко у спогадах і думках редактора часопису "Рідний край" О. Пчілки / Н. Степаненко // Рідний край. – 2014. – № 1. – С. 151-157.
- Хочеш пізнати поета – піди в його край : [про проект "Літературно-краєзнавчі маршрути "Земляки", де йтиметься про Михайла Семенка, Г. Тютюнника, Олену Пчілку та Лесю Українку] // Зоря Полтавщини. – 2016. – 24 трав. – С. 3.
Немає коментарів:
Дописати коментар