ДУНАЄВСЬКИЙ ІСАК ОСИПОВИЧ

Меморіальна дошка на будинку, в якому жив композитор. 

Меморіальна дошка на будинку,
в якому жив композитор
Дунаєвський Ісак Осипович,
за адресою м. Лохвиця  вул. Гоголя,10
Полтавська область

Будинок збудований у 1912 р., одноповерховий, дерев’яний, обкладений цеглою. Прямокутний у плані. Внутрішнє і зовнішнє планування частково змінене. Дах металевий. Загальна площа 136, 6 кв. м., жила площа 88, 7 кв. м. У будинку 7 кімнат, 2 коридори. Використовується під житло. 

В цьому будинку з 1912 по 1919 р. жив Ісак Осипович Дунаєвський [30.01. 1900 р., м. Лохвиця – 25.07.1953, м. Москва] – видатний радянський композитор, народний артист РРФСР. Народився в сім`ї службовця. В родині Дунаєвських дуже любили музику. З 6 років бере приватні уроки гри на фортепіано, які давав професійний піаніст Н. Дяков, спеціально запрошений для занять із старшим братом Борисом. З 8 років Ісак почав постійно займатися музикою. Його першим учителем був скрипаль-любитель Г. П. Полянський. Оцінивши музичні здібності сина, Дунаєвські віддають його у 1910 р. на навчання у приватну музичну школу до Харкова. 

Коли у 1912 р. сім`я Дунаєвських оселилася в цьому будинку. Ісак Осипович навчався в Харківській приватній гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Додому в Лохвицю їздив під час канікул і на вихідні дні. Тоді в маленькому домі Дунаєвських часто влаштовувалися імпровізовані музичні вечори. Лунали народні пісні, музика перші самостійні твори майбутнього композитора. Після закінчення гімназії І. О. Дунаєвський продовжує навчатися в Харківській консерваторії. З 1919 р. працює диригентом, композитором в театрах, ансамблях, оркестрах м. Харкова. Москви, Ленінграду. З 1919 р. працює диригентом, композитором в театрах, ансамблях, оркестрах м. Харкова, Москви, Ленінграду. З 1924 р. завідуючий музичною частиною Московського театру сатири, з 1929 по 1934 р. композитор і диригент Ленінградського мюзик-холу. 

З 1937 по 1941 рр. очолював ленінградську спілку композиторів. 

З 1943 р. жив у Москві. Написав понад 100 пісень, музику до 30 драматичних вистав. 

Народний артист РСФСР (1950), лауреат двох Сталінських премій (1941, 1951). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, Червоної Зірки та багатьма медалями. 

У 1964 році будинок, де жила сім`я Дунаєвських, відремонтовано – обкладено цеглою з частковим переплануванням, на фасаді встановлено меморіальну дошку, яку в 1979 р. замінено на бронзову (0,9 х 0,5 м) з портретом композитора і написом: "У цьому будинку 30 січня 1900 року народився і до 1919 року жив видатний радянський композитор заслужений діяч мистецтв, народний артист РРФСР Ісак Осипович Дунаєвський". В напису на меморіальній дошці під час виготовлення булла допущена помилка. Будинок збудований у 1912 р., в цьому будинку І. О. Дунаєвський жив, а не народився. За припущеннями, старий будинок знаходився на цьому ж місці. 

ЛІТЕРАТУРА                      

1. І. О. Дунаєвський, Д. Г. Петриненко (До ювілеїв наших земляків) : попереджувальна довідка / скл. Л. І. Картальова // О. О. Дунаєвський. – Полтава, 1989. – 2 с.                
2. Кравченко О.  Творець крилатих мелодій : (до 115-річниці від дня народження І. О. Дунаєвського) / О. Кравченко // Край. – 2015. – № 129 (січ.). – С. 18-19.
3. Миколенко С.  Пісні нашого земляка непідвладні часу : [120 років від дня народження Ісака Дунаєвського] / С. Миколенко // Панорама Полтавщини. – 2020. – 16 січ. – С. 15.
4. Передерій Л.  Леонід Сорокін: "Ми виживали завдяки оптимізму, 20-годинній праці і портфелю Ісаака Дунаєвського" / Л. Передерій // Вечірня Полтава. – 2018. – 29 серп. – С. 11-12.
5. Скобельський В.  Веселий хлопець із Лохвиці : минуло 110 років від дня народження композитора Ісака Дунаєвського / В. Скобельський // Голос України. – 2010. – 25 лют. – С. 22.        
6. Степаненко Н.  Співаюче серце Ісаака Дунаєвського : до 115-річчя від дня народження композитора / Н. Степаненко // Зоря. – 2015. – 27 січ. – С. 3, 4.
7. Чепіль О.  Лохвицький Моцарт (І. О. Дунаєвський) / О. Чепіль // Слов'янський збірник. Вип. 4. – Полтава, 2005. – С. 194-201.  
8. Чернов А.  "Легко на серці від пісні веселої..." / А. Чернов // Вечірня Полтава. – 2010. – 10 лют. – С. 5.        
9. Шибанов Г.  Радощі й розчарування лохвицького Моцарта / Г. Шибанов // Зоря Полтавщини. – 2010. – 29 січ. – С. 14.