ПИСАРЕНКО ДМИТРО

Дмитро Писаренко народився 31 серпня 1994 року в селі Кулажинці. Тут він зробив свої перші кроки, тут навчався, ріс, мріяв і формувався як особистість. Закінчивши школу в 2012 році, він присвятив своє життя захисту України, вступивши до лав Збройних сил. Його служба була сповнена випробувань, але він завжди залишався вірним присязі та своїм переконанням.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, 27-річний сержант Дмитро Писаренко став на захист Батьківщини. 27 лютого 2022 року він загинув, обороняючи смт Солоницівка Харківського району. Він віддав своє життя заради нашого майбутнього, проявивши мужність, стійкість та незламність.

Його подвиг вшановано на державному рівні. Посмертно Дмитро Писаренко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На честь Героя у його рідному селі названо вулицю, а на фасаді школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. З великою шаною і вдячністю учні та педагоги Кулажинської ЗОШ І-ІІІ ст. разом із старостою Кулажинсько – Наталівського старостату Людмилою Безуглою вшанували пам’ять Героя – земляка, поклавши квіти до меморіальної дошки.

Дмитро Писаренко назавжди залишиться в наших серцях як Герой, який поклав своє життя заради свободи, заради України. Його приклад – це зразок честі, відваги та любові до Батьківщини.

ЯРЕМА ВІТАЛІЙ

2 квітня в селі Войниха урочисто відкрили меморіальну дошку на честь захисника України – Яреми Віталія Олексійовича.

15 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на одному з гарячих напрямків фронту, внаслідок отриманих поранень несумісних з життям в результаті обстрілу з боку противника, відданий військовій присязі та вірний Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув наш земляк механік-водій відділення морської піхоти військової частини, старший матрос Ярема Віталій Олексійович.

Віталій Ярема двічі ставав на захист України: у 2014 та 2022 роках. Останній бій матрос прийняв на одному з гарячих напрямків фронту.

Бойовий шлях Віталія Яреми

Народився воїн 28 квітня 1972 року в селі Козлів Переяслав-Хмельницького району на Київщині. Згодом сім’я переїхала у село Войниха. Тут він навчався у середній школі, а згодом закінчив Лубенське професійно-технічне училище № 12, де здобув професію водія. Був спокійним і врівноваженим. Любив життя.

Чоловік мав чіткі патріотичні переконання, тому добровольцем пішов захищати Україну в 2014 році. Був учасником боїв за Донецький аеропорт. З початком повномасштабної війни, в березні 2022 року, вдруге став у стрій і воював на найгарячіших напрямках на посаді механіка-водія відділення морської піхоти.

15 вересня життя військовослужбовця обірвалося. Старший матрос Віталій Ярема загинув під час виконання бойового завдання на одному з гарячих напрямків фронту, внаслідок отриманих поранень під час обстрілу.

ЗАДІРАКА СЕРГІЙ

Сергій «Історик» Задірака загинув 2022 року в боях на Харківщині. Пам’яті полеглого захисника встановили меморіальну дошку.

Дошку відкрили на фасаді ліцею 14, де навчався воїн.

Солдат Сергій Задірака народився 10 червня 1989 року, проживав у Полтаві. Мав позивний «Історик». Під час повномасштабної війни захисник проходив службу на посаді номера обслуги 2-ї самохідної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи 92-ї ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка.

«Історик» поліг 9 травня 2022 року під час виконання бойових завдань на Харківщині, поблизу Грушівки. Захисника посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.