МЯСОЄДОВ ІВАН ГРИГОРОВИЧ

Меморіальна дошка
І. Г. Мясоєдову,
м. Полтава

На двоповерховій будівлі в "італійському" стилі по вул. Г. Мясоєдова, 27/29, що належала в свій час сину Григорія Мясоєдова – Івану, єдиній дитині в сім’ї, знаходиться меморіальна дошка: "У цьому власномубудинку в 1913 – 1919 рр. жив і творив художник Іван Григорович М’ясоєдов (1881–1953)".

Після закінчення Полтавського Олександрівського реального училища, Іван Мясоєдов в в 1901 році закінчує Московське училище живопису, ліплення і зодчества, а в 1909 році – Академію мистецтв. Згодом повертається до Полтави, живе в садибі батька, у флігелі. Після смерті першого, син влаштував у Полтаві дві посмертні виставки батька, на них Іван Мясоєдов розпродав майже всі твори батька та інших художників, отримані кошти Іван використовував для будівництва власного будинку.

Заглиблений у греко-римську архаїку та міфологію, створив великі за розміром полотна, що набувають символіко-філософського звучання та яскраво втілюють у собі ознаки стилю модерн із його прагненням до пластично-живописної вишуканості, декоративності: "Боротьба за тіло Патрокла" (1910), "Боротьба Тесея з кентаврами", "Танок олімпійських богів" (обидві – 1912). Художня стилістика модерну визначає і твори на біблійні теми ("Ангел, що провіщає"), портрети ("Автопортрет", 1903; "Портрет дружини Мальвіни Вернічі", 1915). Малював також пейзажі Полтавщини і Криму ("Кримський вид", "Осінь") та жанрові сцени з життя українського села ("Українське весілля"). 

1916 року за свої роботи отримав 1-шу премію ім. А. Куїнджі.

В 1919 році Іван із сім’єю (дружиною і дочкою) залишив Полтаву.

1919–1921 роках жив у Криму, працював художником-кореспондентом у штабі армії генерал-лейтенанта А. Денікіна.

З 1921 року Мясоєдов оселяється в Берліні. Малював портрети ("Портрет Л. М. Бродської", "Портрет І. І. Бродського", працював як театральний та кінохудожник. Співробітничав із центром російської міграції, брав участь у виданні журналу "Русский Берлин". 

1923 і 1933–1934 рр. був заарештований за фальшування грошей. 1935 переїхав до Риги (Латвія), де в Чеському консульстві отримав новий паспорт на ім’я Євгена Зотова. 1938 оселився з родиною в столиці князівства Ліхтенштейн – Вадуці, де під іменем Євгенія Зотова створив багато цікавих робіт, в тому числі написав портрет представників княжого двору, гравюрні серії поштових марок з історії князівства, фрескові розписи та інші. На початку 1953 року родина М’ясоєдових поїхала в Аргентину. 

27 липня того ж року Іван Мясоєдовпомер від раку печінки в Буйнос-Айресі.

Твори Івана Мясоєдова знаходяться в музеях Санкт-Петербурга, Полтави, Дніпра, Одеси, Бердянська. 1991 року виставка творів художника відбулася в Полтаві.

А в 1992 році у Вадуці створено Товариство мистецтв ім. Є. Зотова (І. Мясоєдова), де зберігається велика кількість творів художника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бочарова С. Благодатний сад на Павленках. Іван Мясоєдов у Полтаві / С. Бочарова // Слов`янський збірник. Вип. 7. – 2008. – С. 51-59.
2. Бочарова С. Легендарний полтавець : до 130-річчя від дня народження Івана Мясоєдова / С. Бочарова // Полтавський вісник. – 2011. – 16 груд. – С. 25.  
3. Відомі люди Полтавщини // Poltava: путівник (Українською, російською, англійською мовами). – Полтава, 2009. – С. 50-62.
4. Жовнір Н. Іван Мясоєдов та його доба : [виставка картин художника] / Н. Жовнір // Зоря Полтавщини. – 2011. – 21 груд. – С. 3.
5. Іван Мясоєдов та його доба : каталог виставки. – Полтава, 2012. – С. 4-7.
6. Курчакова О. Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХУІІ - ХХ сторіч / О. Курчакова // Полтава : Архітектура, історія , мистецтво. – Полтава, 2002. – С. 32-47.
7. Скобельський В. Мясоєдов і його доба / В. Скобельський // Полтавський вісник. – 2011. – 16 груд. – С. 25.
8. Чепіль О. Павленки / О. Чепіль // Чепіль О. Вулицями старої Полтави : науково-популярні нариси. – Полтава, 2009. – С. 101-105.