ГРИШКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

На одному з корпусів Полтавського сільськогосподарського інституту розміщено

меморіальну дошку Миколі Гришку.

ГРИШКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ народився в сім’ї військових у Полтаві. Родина мешкалана околиці міста, тому малий Микола з дитинства звик працювати в саду і на городі. Це захоплення вплинуло на вибір професії і Гришко вступає вчитися до Полтавського сільськогосподарського інституту.

У 1925 році, з відзнакою закінчивши цей заклад, Микола Миколайович як один із найталановитіших випускників продовжує навчання на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту. Здобувши і педагогічну освіту, в подальшому Микола Гришко поєднує наукову і педагогічну діяльність. Спочатку в Майнівському сільськогосподарському технукумі на Чернігівщині, згодом у Сумському педагогічному, Чернігівському, Глухівському та Київському сільськогосподарських інститутах. З 1944 року – у Київському універстеті, де він викладає курс генетики з селекції рослин.

Було у Миколи Миколайовича його дітище – Ботанічний сад. Він вважав, що Ботанічний сад повинен мати наукове значення, мусить бути великою науково-дослідною установою. Він повинен мати численні, різноманітні, цінні науково-демонстраційні насадження, експериментальні ділянки, оранжереї, теплиці, спеціальні лабораторії, великий гербарій, музей.

В Ботанічному саду було організовано окремі відділи біології, екології, генетики, селекції, фізіології та біохімії. Внесок Гришка до розробки теоритичних та прикладних проблем інтродукції та акліматизації рослин величезний. Але понад усе вражає його титанічна праця над створенням експозиційних ділянок ботанічного саду, його капітальним будівництвом та проведенням наукових досліджень.

За особистої участі Гришка сюди було завезено 800 сортів троянд, бузку та інших оранжерейних рослин з Німеччини. Наслідки досліджень з інтродукції та акліматизації нових для України деревних, чагарникових та декоративних квіткових рослин було підсумовано у фундаментальних працях Миколи Гришка цього періоду. І ось у травні 1964 року красень-сад було відкрито.

На жаль, до цієї дати Микола Гришко не дожив лише кілька місяців. Передчасна смерть 4 січня 1964 року обірвала творчий шлях видатного вченого, одного з найяскравіших учених ХХ-го століття. Академік Євген Патон вважав, що саме на таких подвижниках і трималася Академія наук.

Ім’я Миколи Гришка знаменувало цілу епоху в житті Академії наук. Ця людина була надзвичайно талановита, наділена великою ерудицією і великим талантом спілкування з людьми.

Наукові праці академіка Миколи Гришка, зокрема протягом останніх літ життя, висвітлюють основні теоретичні питання селекції та інтродукції рослин. У 1959 році він написав ґрунтовну працю "Підсумки роботи Ботанічного саду Академії наук УРСР", в якій виокремив внесок українських ботаніків не лише в українську, але й у західноєвропейську науку.

З його школи вийшов не один десяток учених-біологів. Він підготував понад 40 кандидатів та докторів наук.

ЛІТЕРАТУРА

1. Малик М. 45 років від дня смерті генетика, селекціонера, академіка АН УРСР Гришка Миколи Миколайовича: [(6.01.1901-1964), народ. в м. Полтаві] / М. Малик // Край. – 2009. – № 57. – С. 21-22.
2. Жук Л. Засновник Національного ботанічного саду родом із Полтави / Л. Жук // Полтавський вісник. – 2011. – 7 січ. – С. 7.
3. Самородов В. В нім славі світовій і славі нашій дань... / В. Самородов // Зоря Полтавщини. – 2011. – 7 січ. – С. 10.