В Полтаві по вул. Балакіна, 10 відкрито меморіальну дошку Антону Макаренку.
МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ – педагог і письменник. Макаренко один з чотирьох педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення в ХХ столітті. Антон Макаренко народився 13 березня 1888 року в місті Білопілля Харківської губернії (нині районний центр Сумської області України). Батько був робітником (малярем) у вагонних залізничних майстернях. У молодому віці (1896 р.) Антон Макаренко вступає до Білопільського двокласного залізничного училища. З осені 1901 р. через від’їзд родини до м. Крюкова, навчається у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі, по закінченні якого (1904 р. ) продовжує навчання на однорічних педагогічних курсах, що готували учителів початкової школи. Здобута освіта, найнижча фахова в тодішній Росії, і статус вчителя-підмайстра, не задовольняють допитливого юнака, працюючи з вересня 1905 р. помічником двокласного залізничного училища, він мріє продовжити навчання. Його бажання здійснюється восени 1914 р., коли молодого Макаренка приймають казенним стипендіатом до Полтавського учительського інституту. Навчання на півроку переривається службою в армії, з якої його демобілізують через короткозорість. У червні 1917 р. він закінчує інститут із золотою медаллю і починає керувати залізничним училищем у Крюкові. З вересня 1919 р. до вересня 1920 р. А. С. Макаренко завідує початковою школою в Полтаві, де у цьому ж році організовує поблизу міста трудову колонію ім. М. Горького для неповнолітніх правопорушників. В 1926 році колонія була переведена в Курязький монастир під Харковом, завідував нею (1920-1928), та з жовтня 1928 до липня 1935 року.
Був одним з керівників дитячої трудової комуни ОГПУ імені Ф. Е. Дзержинського в передмісті Харкова, в яких продовжив на практиці втілювати розроблену ним науково-педагогічну систему.
1932 року побачила світ перша книга Макаренка "Марш 30-го року", у 1933–1935 р.р. виходить у світ "Педагогічна поема".
З 1934 року Антон Макаренко – член Спілки письменників УРСР.
1 липня 1935 року – Макаренко призначений на посаду помічника начальника відділу трудових колоній та трудкомун. У його віданні знаходилось 42 дитячих установи, в тому числі 10 трудколоній та 2 трудкомуни. В жовтні 1936 року Антон Семенович залишає цю посаду та працює консультантом на громадських засадах в колонії в Броварах (поблизу Києва).
1937 року Макаренко переїздить до Москви. 1937 року виходить «Книга для батьків», 1938 року – книга "Прапори на баштах".
1 квітня 1939 року педагог помер на станції Голіцино за 40 км на захід від Москви.
У с. Ковалівка Полтавської області відкрито Державний музей-заповідник та ліцей-інтернат ім. А. С. Макаренка для обдарованих дітей. Про життя і діяльність педагога знято фільм "Разом із Макаренком" (1987 р.). А в 2003 р. редакцією журналу "Народное образование" запроваджено
Міжнародний конкурс ім. А. С. Макаренка, який проводиться щороку 1 квітня – в День пам’яті великого педагога. Науково-теоритична спадщина А. С. Макаренка є науковим підґрунтям для нинішніх і майбутніх поколінь педагогів. Вона ретельно вивчається у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка та інших вищих педагогічних закладах.
ЛІТЕРАТУРА
- Убийвовк Л. Вихованці А. С. Макаренка в роки Другої Світової війни / Л. Убийвовк // Край. – 2005. – № 17. – С. 15-18.
- Гармаш В. Зодчий людських душ (До 120-річчя від дня народжння А. С. Макаренка (1888-1939) / В. Гармаш // Край. – 2008. – № 47. – С. 18-19.
- Матяшова З. У Трибах і Ковалівці гартувався педагогічний хист Антона Макаренка : 90 років тому було створено колонію ім. Максима Горького / З. Матяшова // Полтавський вісник. – 2010. – 22 жовт. – С. 14.
Немає коментарів:
Дописати коментар