МОКЛЯК ОЛЕКСАНДР

23 серпня 2015 р. в Нових Санжарах відкрили меморіальну дошку — Мокляку Олександру. Дошку відкрили на будинку, де проживав військовослужбовець.

МОКЛЯК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ  — став сиротою ще у дитинстві. Закінчив Полтавське ПТУ № 10, Проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Демобілізувавшись, працював у ТОВ "Наша марка".

У часі війни мобілізований, механік лісопильного відділення інженерно-технічної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Під Дебальцевим виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади задля ролі посилення взводного опорного пункту. Загинув 6 лютого 2015-го в бою в Чорнухиному Попаснянського району під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт "Віталій". Від розриву танкового снаряду Олександру рознесло голову; тіло забрали сепаратисти. Російський "канал" "Лайф Ньюз" і терористи поширювали брехню, що бійці йшли здаватись, а їх застрелили "загороджувальні загони Нацгвардії". У тому бою загинули старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко, згодом упізнані серед загиблих; смертельного поранення осколком в голову зазнав старший солдат 15-го гірськопіхотного батальйону Олександр Капуш.

Після довгих перемовин у березні 2015 року вдалося забрати тіло вояка.

11 березня Олександра поховали в Нових Санжарах.

Лишилася дружина та син.

Нагороди та вшанування

• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагородженийУказом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

ЛІТЕРАТУРА

• Пасько А. Призабутий подвиг Олександра Мокляка / А. Пасько // Зоря Полтавщини. – 2015. – 23 черв. – С. 4.