Сергій Брижак був учасником АТО з 2014 року. У перший день повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року добровільно повернувся до лав Збройних Сил і став на захист України.
«Його думка була такою, якщо в твою країну приходить війна, то ти повинен захищати її, як справжній чоловік», – каже донька загиблого Сергія Брижака Юлія Ярова.
«Після того, як тато повернувся, він на горище поклав свій бронежилет. Я була щаслива ці вісім років, поки він там лежав до лютого 2022-го. Тоді нам знову довелося їхати і забирати з горища цей бронежилет», – каже донька загиблого Сергія Брижака Юлія Ярова.
«Навіть, коли їхали на передову, бо там були ротації, то він складав усі списки, хто на яку позицію. Сам виїжджав як водій, закидав людей на «нуль», – говорить побратим загиблого Сергія Брижака Дмитро Кібець.
Встановлення меморіальної дошки на фасаді школи ініціювали однокласники Сергія Брижака.
«Я пишаюсь тим, що ми навчались з такою великою людиною стільки років. І прислів’я, що герої серед нас, і що не святі горщики ліплять – це якраз про таку людину. Він ще з дитинства був стержневим хлопцем, впевненим у собі, користувався великими повагою й авторитетом серед однолітків», – пригадує однокласник загиблого Сергія Брижака Олег Бєлоножко.
«Сергія я пам’ятаю як учня, який сидів на ряду біля вікна. І запам’ятався він тим, що був щирою людиною, трошки шибеником ось він для мене учень четвертого класу, я чітко уявляю його обличчя. І наступний епізод – кінець школи. Наступний раз, коли я про нього чула, – це про його доньку, яка навчається в нас школі», – каже заступниця директора ЗОШ № 28 Ірина Земелько.
«Він мав сидіти на командно-спостережному пункті і був за старшого там, але через те, що хлопці не витримували напливу, Сергій пішов їх підтримати. Якби не він, я б не потягнув це все сам. Для мене це втрата дуже відчутна. Крім того, що ми були друзями, він для мене був руками і головою», – каже побратим загиблого Сергія Брижака Дмитро Кібець.
Завдяки професіоналізму та бойовому вишколу Сергія Брижака підрозділ під його керуванням завжди виконував поставлену задачу, несучи мінімальні втрати. Загинув у січні 2023 року у бою під Вугледаром від кулі ворожого снайпера 24 січня 2023 року.
Був нагороджений медаллю «За хоробрість в бою» та нагрудним хрестом «Честь і Сила». За проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російських терористів представлений до присвоєння звання Герой України (посмертно).
Меморіальну дошку виготовили та встановили за гроші однокласників Сергія Брижака.
Немає коментарів:
Дописати коментар